Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок | Опис |
|---|---|
| Рожеві крильця | Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці | Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка | Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом!– подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.
Але, ребят, у меня история такая смешная вчера случилась, вы не поверите! Я, такой наркоманчик гопник, решил себе кодеин купить, и тут завалился закладкой в районе. Ну, я быстренько забежал к своему кидале и попросил у него дозу, он, конечно, нахмурился, но все равно продал. Ну, я же крутой, меня не так просто запугать!
Короче, взял я этот кодеин и решил проверить, как он работает на меня. Взял я его через рот, чтобы по-настоящему почувствовать эффект. И, братцы, я офигел! После нескольких минут я просто оторвался от реальности и начал задвигаться в своем воображении.
Вы только представьте: я вижу себя, как мчится на велике по заброшенной дороге, вокруг все цветет и пахнет. Я так красиво кручусь на своем воображаемом велике, что просто сказка! Я чувствую себя свободным и невероятно сильным, словно настоящий герой наркотического мира.
Но вот к черту, всегда бывает факап в самый неподходящий момент! Как ни странно, шиза меня оставила, и я внезапно осознал, что нахожусь в своей совсем не волшебной квартирке с грязными стенами и замазанными окнами. Мираж развеялся, и я понял, что все это просто воображение. Но, даже несмотря на это, я не могла оторваться от моего воображаемого велосипеда.
Знаете, ребята, быть на расслабоне так классно! Когда ты катишься на воображаемом велике, ты забываешь обо всем – о проблемах, о реальности. Тебя словно носит ветер, а у тебя вокруг все красиво и светло. Я настоящий король своего воображаемого мира!
Хотя, конечно, я все равно знаю, что это только временная утечка от проблем. Кодеин — это всего лишь пластырь на рану, который помогает мне отломаться всухую от ломки. Но, ребята, я такой крутой, что даже этот пластырь мне нужен не всегда!
А еще вчера, когда я так красиво катался на своем воображаемом велике, я встретил на своем пути кидалу. Он такой наглый тип, предлагал мне какую-то новую закладку, обещал, что это еще круче кодеина. Ну, я не дурак, я знаю, что лучше не связываться с такими липовыми штуками. Не надо мне этот факап!
Я все таки решил придерживаться своего воображаемого велосипеда, он меня никогда не подводит. Только вот, что еще смешнее – когда я задвигаюсь с кодеином, я начинаю вспоминать о прошлых велосипедных покатушках. И, знаете, ребята, было однажды такое дело, я решил покататься на реальном велике после пары закладок кодеина.
И что вы думаете? Через пару минут я просто отломался всухую! Велосипед подо мной стал плавиться и исчезая, а я оказался просто на земле, разбитый и обдолбанный. Вот вам и рай на велике, и все такое. Вот это и есть настоящий факап, блядь!
Но, ребята, я не теряю надежды. Я знаю, что мой воображаемый велик всегда ждет меня. Он мой настоящий друг, мой спаситель от реальности. И хоть это и шиза, но я продолжаю верить, что однажды снова смогу прокатиться на нем и уйти от всего этого говна. Пока что, придется задвигаться дальше по этой заброшенной тропе, но я знаю, что в конце ее меня ждет мой воображаемый велосипед и расслабон.
